- звинуватити
- —————————————————————————————звинува́титидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
звинуватити
Смотреть что такое "звинуватити" в других словарях:
звинуватити — див. звинувачувати … Український тлумачний словник
звинуватити — [звиенува/тиетие] а/чу, а/тиеш; нак. а/т , а/т теи … Орфоепічний словник української мови
звинуватити — див. звинувачувати … Словник синонімів української мови
звинувачувати — звинуватити (кого в чому уважати кого н. винним у чомусь), винити (кого за що, у чому); винуватити (перев. без додатка), інкримінувати (кому що); приписувати, приписати, пришивати, пришити (перев. безпідставно) … Словник синонімів української мови
Сальдо, Владимир Васильевич — Владимир Васильевич Сальдо Володимир Васильович Сальдо … Википедия
заскаржити — жу, жиш, док., перех., діал. Звинуватити кого небудь у чомусь, звернувшись із скаргою на нього … Український тлумачний словник
звинувачений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звинуватити. || звинува/чено, безос. присудк. сл. II ого, ч. Той, кому по суду пред явлено звинувачення у якому небудь злочині … Український тлумачний словник
звинувачення — я, с. 1) Дія за знач. звинуватити. 2) Те, що ставиться за провину кому небудь, викриває, звинувачує когось … Український тлумачний словник
обжалувати — ую, уєш, док., перех., заст. Звинуватити … Український тлумачний словник
повинуватити — а/чу, а/тиш, док., перех., розм. Те саме, що звинуватити. Повинуватити себе … Український тлумачний словник
